Методичні рекомендації щодо вивчення біології у 2019/2020 навчальному році
В час високих технологій та інформаційних систем у суспільстві виникає
потреба в особистостях, які можуть творчо мислити, знаходити правильні рішення
в складній ситуації, здатні легко адаптуватися в складному сучасному світі, для
цього учні мають володіти базовими знаннями з біології та навчитися
використовувати їх в житті. Практична компетентність є важливим показником
якості біологічної освіти, що певною мірою свідчить про готовності молоді до
суспільної діяльності та оволодіння професійною освітою. Здобуття якісної
професійної освіти ставить значні вимоги до володіння біологічними знаннями,
уміннями та навичками.
У 2019/2020 навчальному
році вивчення біології в основній школі у закладах освіти здійснюватиметься за такими навчальними
програмами:
6-9 класи – Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх
навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки
України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті МОН
України (http://mon.gov.ua);
10 клас - Програма
з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти:
рівень стандарту, затверджена наказом
Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;
Програми розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки
[https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv];
У 2019/2020 навчальному
році учні 11 класу
вивчатимуть предмет біології та екологія за новою програмою:
11 клас - Програма з біології і екології для 10-11
класів закладів загальної середньої освіти: рівень стандарту, затверджена
наказом Міністерства освіти і науки
України від 23.10.2017 № 1407.
У програмі 11 клас вивчатимуться
теми «Адаптації», «Біологічні основи здорового способу життя», «Екологія»,
«Сталий розвиток та раціональне природокористування», «Застосування результатів
біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології».
В основу виокремлення тем
покладено принцип функціональних ознак життя, які є універсальними критеріями
живої природи і дозволяють сформувати цілісну системну картину даного явища. В
кожній темі по можливості передбачена наявність екологічної складової, що
розкриває роль факторів зовнішнього середовища, взаємозв’язок живого зі своїм
довкіллям, наслідки порушення умов довкілля для функціонування різних
ієрархічних рівнів життя, визначення діяльнісних аспектів подолання екологічних
проблем та досягнення сталого (збалансованого) розвитку. В кожній темі
передбачено наявність здоров’язбережувальної компоненти, що розкриває ознаки та
критерії здоров'я, визначає роль ендогенних та екзогенних чинників, забезпечує
набуття навичок безпечної поведінки, спрямованих на збереження власного
здоров’я та здоров’я інших людей.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом
реалізації нового змісту навчання, організації навчально-виховного процесу на
засадах компетентнісного, діяльнісного підходів, реалізації наскрізних
змістових ліній.
Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції
навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких
забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають
його поведінку в життєвих ситуаціях.
Змістові лінії
«Екологічна безпека і сталий розвиток» і «Здоров'я і безпека»
відображені системно в усіх темах програми. Змістова лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток»
націлена на формування в учнів
екологічної культури, соціальної активності, відповідальності та
готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і сталого
(збалансованого) розвитку суспільства. Змістова лінія «Здоров'я і безпека» забезпечує формування здоров’язбережувальної
компетентності учнів як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінних
членів суспільства, які здатні дотримуватися здорового способу життя і
формувати безпечне життєве середовище.
Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню діяльного
члена громади й суспільства, який розуміє принципи та механізми функціонування
суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності
та керується морально-етичними критеріями й почуттям громадянської
відповідальності у власній поведінці. Зміст тем 10 класу орієнтує на формування
біоетичних норм поведінки в природі, розуміння відповідальності за свої вчинки в природі та суспільстві. Теми 11
класу спрямовані на розвиток здатності критично оцінювати події в державі на
основі даних соціально-економічних, демографічних, екологічних та інших явищ і
процесів в Україні та світі, протистояти маніпулюванню свідомістю, що
застосовується в інформаційному просторі.
Змістова лінія «Підприємливість та фінансова
грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно
діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого
розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань.
Реалізація цієї змістової лінії спрямовує освітній процес в старшій школі на
формування здатності обирати раціональні та збалансовані підходи при здійсненні
господарської діяльності, на розуміння нерозривності економічної успішності з
прогнозованим станом довкілля у майбутньому.
За типовами навчальними планами для рівня стандарту предмет біологія
із такими розподілом годин:
6 - 9 клас – 2 год/тиждень (70
год./рік),
а предмет біологія та екологія в 10-11
класі вивчається:
10-11 клас - 2 год/тиждень (70 год./рік).
Програма з біології і
екології для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: профільний рівень, затверджена наказом
Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407.
За типовами планами навчальними для профільного рівня предмет біологія і екологія вивчатиметься із такими розподілом годин:
10-11 клас - 5 год/тиждень
(175 год./рік).
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених
наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про
затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових
дисциплін у системі загальної середньої освіти».
Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок
за різні види навчальних робіт, у тому числі лабораторні (практичні)
роботи. З огляду на це, у кожного учня має бути оцінка за виконання, як
мінімум, однієї з лабораторних (практичних) робіт, передбачених програмою у
змісті певної теми.
З метою об’єктивного семестрового оцінювання, що здійснюється
на підставі тематичного оцінювання, доцільно використовувати різні форми для
проведення перевірки навчальних досягнень з різних тем: усне опитування,
виконання самостійних робіт, тестування (письмове, усне, комп’ютерне),
тематична контрольна робота. Для запобігання перевантаженню учнів не
рекомендується проведення тематичної контрольної роботи з біології в кінці
семестру. Проведення семестрової контрольної роботи програмами з біології не
передбачено.
Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має
відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, та
критеріям оцінювання. Завдання для перевірки навчальних досягнень
мають спиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх
застосовувати. Обов’язковим елементом тематичної контрольної роботи мають бути
завдання з короткою та розгорнутою відповіддю.
В освітньому процесі заклади
загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що
має гриф МОН України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з
питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік цієї навчальної
літератури постійно оновлюється, його розміщено за посиланням: https://goo.gl/TnGiJX.
У 2019/2020 навчальному році набирають чинності нові навчальні
програми, що відповідають Концепції реалізації державної політики у сфері
реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», за якими
будуть навчатись учні 11 класів.
Сьогодні формування освітніх
цілей відбувається не на рівні держав, а на міждержавному, міжнаціональному
рівнях, коли основні пріоритети освіти й цілі проголошуються в міжнародних
конвенціях та документах і є стратегічними орієнтирами міжнародної спільноти. Держави формують освітню
політику, спрямовану безпосередньо на їх інтеграцію в міжнародні
співтовариства. Орієнтація України на входження в європейські інституції
зумовлює потребу реформування вітчизняної системи освіти і приведення її у
відповідність до світового стандарту. Розв’язання актуальних нині соціальних,
економічних, екологічних, морально-етичних проблем, як от збереження довкілля,
здоров’я людей, життя на Землі, здійснюється на основі біологічних знань.
Біологічна освіта наділена значним потенціалом у формуванні світогляду людини
нового тисячоліття, зокрема завдяки відкриттям у пізнанні живого.
Сучасне суспільство змінює
свій погляд на зміст біологічної освіти, висуваючи нове завдання – сформувати в
учнів природничо-наукову компетентність шляхом:
-засвоєння системи інтегрованих знань про
закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію,
взаємозв’язок із довкіллям;
-розуміння біологічної картини світу та цінності
таких категорій, як життя, природа, здоров’я;
-формування свідомого ставлення до природи як
універсальної, унікальної цінності;
-уміння застосовувати знання з біології та
екології у повсякденному житті, оцінювати їх роль для сталого (збалансованого)
розвитку людства, науки та технологій.
